Сюрпризи виборів до Європарламенту: небезпечний тріумф Ле Пен, розділена Німеччина та принизлива поразка Шольца і Макрона
Лідери ЄС мають терміново змінити свою політику, інакше ультраправі та проросійські сили можуть прийти до влади в Європі, що загрожує не лише ізоляціонізмом і більш жорсткою міграційною політикою, але й зменшенням допомоги Україні й закликами до “миру” за будь-яку ціну.
Правоцентристська й проукраїнська Європейська народна партія (EPP), яка висунула президентку Єврокомісії (ЄК) Урсулу фон дер Ляєн на другий термін, виграла вибори до Європарламенту (ЄП), отримавши 186 місць – це чверть від всього складу ЄП, який має 720 місць. На другому місці перебувають соціал-демократи – 134 мандати. На третьому – ліберальна група Renew Europe, 79 місць. У підсумку вони мають більше 400 мандатів, чого цілком вистачить (необхідний мінімум – 361 голос) для перепризначення Урсули фон дер Ляєн на другий термін на чолі ЄК.
Тобто, у цієї неформальної коаліції трьох основних проєвропейських парламентських груп буде достатньо голосів для призначення нового складу ЄК, хоча подальша політична доля Урсули фон дер Ляєн досі під питанням ухвалення необхідних законів та бюджету ЄС. Порівняно з виборами до ЄП 2019 року, EPP втратила лише одне місце, на відміну від соціал-демократів та Renew Europe – 13 та 19 мандатів відповідно.Play Video
Ультраправі партії набрали менше, ніж їм давали соцопитування. Наприклад, партія “Фідес” проросійського угорського прем’єра Віктора Орбана, хоча і посіла перше місце, але показала найгірший в історії виборів до ЄП результат – 44,52%, претендуючи на 11 мандатів. Проте найбільш показові для європейської політики – результати у Франції та Німеччині, які в ЄП мають найбільше мандатів: “Національне об’єднання” проросійської Марін Ле Пен перебуває на першому місці із 31,4%, через що Еммануель Макрон пішов на радикальний крок – розпустив французький парламент; а прокремлівська “Альтернатива для Німеччини” у ФРН фінішувала другою із 15,9%, випередивши СДПН Олафа Шольца, у якої 13,9%.
Тож на що вказують результати десятих виборів до Європарламенту? Над чим європейським лідерам треба замислитися, поки не стало пізно? Та чи зміниться підтримка та політика ЄС щодо України? Читайте далі в тексті ТСН.ua.
Праві на марші: чи все так погано
Вибори до Європарламенту відбуваються кожні 5 років. Протягом останніх років українці чули про ЄП переважно через ухвалені ним різні резолюції на підтримку України, які мають вагомий голос і політичне значення в ЄС, проте, на жаль – не юридичну силу. Тобто, вони не є обовʼязковими до виконання на рівні блоку чи країн-членів. Разом із тим ЄП ухвалює бюджет ЄС, закони, наприклад, щодо політики безпеки, обирає президента Єврокомісії (ЄК) та 27 її членів. А це безпосередньо стосується України на шляху до членства та підтримки з боку ЄС у війні з Росією.
Результати десятих ювілейних виборів до ЄП 6-9 червня не свідчать, що Україна ризикує втратити підтримку Європи. Разом із тим, якщо порівняти результати основних правоцентристських партій у виборах 2014 року й до сьогодні, тенденція за ці 10 років очевидна – відбувається політичний зсув вправо. Хоча ця тенденція помітна далеко не у всіх країнах, до того ж не всі праві є антиєвропейськими й проросійськими, але багато хто звертає увагу на політичні зміни саме в країнах-лідерах ЄС.
Найбільше уваги прикуто до результатів виборів до ЄП у Німеччині, Франції, Італії, Іспанії та Польщі. Саме ці країни, з огляду на кількість населення, мають найбільше місць у Європарламенті – 367 із 720. Багато експертів, спираючись на соцопитування, попереджали, що популістські ультраправі партії матимуть високі результати на цих виборах через різке зростання їхньої підтримки серед молоді. Проте, наприклад, в Іспанії перше місце на виборах до ЄП здобула правоцентристська Народна партія (34,2%), трохи випередивши соціал-демократичну політсилу PSOE прем’єра Педро Санчеса (30,2%). Правопопулістська іспанська партія Vox набрала лише 9,6% голосів.
Схожа ситуація й в Італії, де перемогу на виборах до ЄП здобула партія “Брати Італії” прем’єрки Джорджії Мелоні (28,6%). На другому місці соціал-демократи – 25,6%. І лише третю та четверту сходинку посіли популісти й ультраправі “Рух п’яти зірок” (9,7%) та “Ліга” проросійського віцепрем’єра Маттео Сальвіні (8,8%), який вже у минулому скликанні ЄП очолював ультраправу політичну групу “Ідентичність і демократія”. До речі, на виборах до ЄП 2019 року “Ліга” Маттео Сальвіні здобула 34% голосів. Тому, як бачимо, падіння досить суттєве, навіть більше, ніж у партії “Фідес” проросійського прем’єра Віктора Орбана.
У Польщі на виборах до ЄП перше місце посіла партія “Громадянська коаліція” чинного прем’єра Дональда Туска із 37,1%. Але їхні запеклі опоненти – консервативна “Право і справедливість” (хоча дуже часто вони вдаються до популізму та заграють з правим та ультраправим електоратом) Ярослава Качинського – дихають їм в потилицю із 36,2%. Тобто, з першим і другим місцем у Польщі на виборах до ЄП тенденція більш-менш схожа на результати в Італії та Іспанії. Проте, з однією дуже вагомою відмінністю – польська ультраправа, проросійська й антиукраїнська “Конфедерація”, яка стоїть за більшістю акцій із блокування українсько-польського кордону, протестів перевізників і фермерів, набрала 12,1%. Це найкращий результат цієї партії, яка претендує на 6 місць у ЄП, на європейських виборах.
Звичайно, як і на будь-яких виборах, є й курйозні випадки, якщо можна так сказати. Наприклад, до ЄП від Греції обраний мер одного з міст Албанії, який відбуває покарання за підкуп голосів. Чи як-от на Кіпрі обрали 24-річного ютубера, який ще в січні говорив, що не має жодного уявлення про політику. Попри це за нього проголосував кожен п’ятий виборець. Хоча кому як не українцям знайомий такий вибір. Проте, чи не найбільше сюрпризів показали результати виборів у Франції та Німеччині.
У неділю, 9 червня, пізно ввечері Еммануель Макрон розпустив французький парламент. Про це він оголосив у телезверненні до народу одразу після того, як стало відомо, що на виборах до ЄП у Франції перше місце посіло “Національне об’єднання” проросійської Марін Ле Пен. Керівна коаліція партій на чолі з політсилою президента Макрона “Відродження” отримала лише 14,6%, або 13 місць у ЄП.
Вже 30 червня в країні відбудеться перший тур парламентських виборів, а 7 липня – другий, саме напередодні старту Олімпійських ігор у Парижі 26 липня.
“Цей результат не є хорошим для партій, які захищають Європу. Ультраправі набирають популярність повсюдно на континенті. Я не можу діяти так, ніби нічого не сталося. Саме тому, провівши консультації, передбачені статтею 12 нашої Конституції, я вирішив знову надати вам вибір нашого парламентського майбутнього шляхом голосування”, – заявив Макрон.
Багато хто в ЄС, та й у самій Франції, не зрозумів такого спонтанного й емоційного кроку Макрона. Бо навряд чи його партія на дострокових парламентських виборах, навіть в альянсі з іншими політсилами, здобуде перемогу. За інформацією телеканалу BMFTV, прем’єр Габріель Атталь, який є наймолодшим керівником уряду у сучасній історії Франції, відмовляв Еммануеля Макрона від розпуску парламенту та від виборів, на яких “Національне об’єднання” проросійської Марін Ле Пен може здобути перемогу.
Проте, деякі експерти в соцмережах дописували, що, можливо, за цим кроком може ховатися підступний план Макрона, який вже не зможе балотуватися на президентських виборах 2027 року, бо зараз вже триває його другий строк на посаді – дати Ле Пен та її партії провалити все, що вони обіцяють людям. Адже, як свідчать соцопитування, 54% французів підтримують розпуск Національних зборів. Хоча, навіть якщо це так, цей план Макрона надто ризикований, адже в разі перемоги Марін Ле Пен очолить уряд.
У Німеччині, на перший погляд, не все так “погано”, порівняно з Францією. Перемогу на виборах до ЄП там здобув опозиційний зараз до СДПН канцлера Олафа Шольца блок ХДС/ХСС із 30%, який, наприклад, послідовно підтримує надання Україні далекобійних ракет Taurus, закликаючи уряд збільшити надання військової допомоги Україні. Хоча, варто нагадати, що саме ХДС – це “рідна” партія Ангели Меркель, яка довгий час, як і колишній президент США Барак Обама, проводили політику умиротворення Росії. Тому невідомо, чи не змінить свою риторику щодо підтримки України блок ХДС/ХСС, якщо прийде до влади.
Проте, найбільш небезпечним зараз як для України, так і для ЄС, є друге місце проросійської та ультраправої партії “Альтернатива для Німеччини”, яка здобула 15,9% голосів. Причому, якщо подивитися на карту Німеччини щодо голосування за ХДС/ХСС та “Альтернативу для Німеччини” за регіонами, важко не помітити, що за останню голосували виключно жителі Східної Німеччини, розділивши таким чином країну майже по кордону ФРН та колишньої НДР, яка перебувала під радянською окупацією.
У самій Німеччині після оприлюднення результатів виборів до ЄП завирували пристрасті. За прикладом Франції, лідер ХДС/ХСС Маркус Зьодер закликав до негайного проведення дострокових парламентських виборів. “Цьому уряду в принципі кінець. І тепер має бути як у Франції: були вимоги нових виборів, є нові вибори Макрона. Наша країна потребує нового старту. Ось чому нові вибори повинні відбутися якомога швидше”, – заявив прем’єр Баварії.
Речник німецького уряду Штеффен Гебештрайт поспішив заявити, що провладна “коаліція ні на секунду не розглядала” можливість проведення дострокових виборів в країні попри погані результати всіх трьох коаліційних партій. До того ж чергові вибори до Бундестагу й так відбудуться восени 2025 року. Тому, чи послабили результати виборів до ЄП позиції СДПН, “Зелених” та “Вільних демократів” – трьох коаліційних партій чинного німецького уряду – більш ніж за рік до федеральних виборів, покаже час.
Підтримка України: чого очікувати
Навряд чи слід очікувати доволі різких розворотів щодо підтримки України, як у бік збільшення, так і зменшення допомоги. Швидше за все, політика Брюсселю щодо Києва залишиться незмінною, хоча б тому що навряд чи євроскептичні, крайні праві та антиукраїнські партії знайдуть спільну мову, особливо після скандалів довкола першого та другого номеру списку “Альтернативи для Німеччини” на виборах до ЄП Максиміліана Кра та Петра Бистроня. Перший в інтерв’ю італійському виданню заявив, що називати всіх членів гітлерівської СС злочинцями – це “помилкове узагальнення”, а його помічника затримали за підозрою в шпигунстві на користь Китаю. А у Петра Бистроня ще в травні проходили обшуки за підозрою в отриманні грошей з Росії.
“Альтернатива для Німеччини” вже виключила Максиміліана Кра та Петра Бистроня зі своєї фракції в ЄП. Проте, навряд чи після цього навіть “Національне об’єднання” проросійської Марін Ле Пен, за якою також тягнеться шлейф скандалів щодо російського фінансування її партії, буде співпрацювати з “Альтернативою для Німеччини”. Свого часу Ле Пен пропонувала співпрацю “Братам Італії” прем’єрки Мелоні, але та відмовила. З огляду на роздробленість і розрізненість, а також скандали, які сколихнули лави ультраправих партій, навряд чи вони сформують групу, яка зможе блокувати ухвалення рішень як в ЄП, так і в ЄК.
Єдине, що в короткостроковій перспективі може вплинути на політику ЄС щодо України, – це процес формування нового складу Єврокомісії. Адже наприкінці червня на саміті у Брюсселі лідери ЄС мають нарешті схвалити рішення про відкриття для України офіційних переговорів про вступ до ЄС. Річ в тому, що не всі в Європейській народній партії (EPP), серед соціал-демократів та групі Renew Europe підтримують перепризначення Урсули фон дер Ляєн на другий термін на чолі ЄК. Проти – насамперед Еммануель Макрон та Олаф Шольц.