Новини

Прорив РФ на Харківщині: що відомо про звинувачення 125 бригади і чому проти командирів ЗСУ відкрили крим… справу

125 бригаду ТрО звинуватили у нібито втечі з позицій на Харківщині.

Окупаційні війська Росії розпочали новий наступ на Харківську область 10 травня 2204 року. Протягом тижня ворог захопив до 10 населених пунктів області і зміг просунутися на відстань до 10 км. Військовий ЗСУ Денис Ярославський заявив, що були підрозділи, які нібито залишили свої позиції на Харківщині. Мова йшла про 125-у окрему бригаду ТрО.  

ТСН.ua. зібрав все, що відомо про звинувачення на адресу 125-ї бригади і чому ДБР відкрило кримінальну справу проти 28 командирів ЗСУ.Play Video

Скандал із 125-ю бригадою ТрО

Про “несанкціонований відступ” 125-ї бригади ТРО повідомив командир підрозділу ЗСУ Денис Ярославський

“Головком відреагував жорстко і змінив керівників, відповідальних за Харківський напрямок. Багато питань до тих, хто кинув позиції, але судити їх можуть лише ті, хто хоч раз відчував на собі нескінченний приліт арти, півторатонних КАБів”, – заявив командир підрозділу.

Ярославський також звинуватив керівництво у відсутності потужних фортифікаційних укріплень, які мали стримати наступ ворога.

“Більше питань до тих, хто відповідав за фортифікаційні споруди першої лінії, хто мав її мінувати та зміцнювати. Хочу подивитися у вічі тим, хто списував на це гроші”.

“Знаю, що ті, що залишили позиції 125 ТрО, вже дають розклад про те, що їм впарювали на підпис акти прийому передачі фортифікацій, які навіть на 30% були не готові як завершене будівництво. Сподіваюся, що винних покарають”, – написав він.

Ситуація у Харківській області 25 травня 2024 / Фото: Deepstatemap / ©
Ситуація у Харківській області 25 травня 2024 / Фото: Deepstatemap

Як відреагували у 125-й ТрО

У 125 окремій бригаді ТрО такі заяви спростували. Командир бригади генерал-лейтенант Артур Горбенко запевнив, що війська були готові до наступу і з позицій ніхто не відступав.

“Чи то від незнання ситуації, чи від бажання нашкодити, окремі резиденти соціальних мереж розповсюджують абсолютно неправдиву інформацію про неготовність Сил оборони до наступу ворога, або ще гірше, про відступ окремих підрозділів із ввірених їм оборонних рубежів”, – прокементував Горбенко.

Аналіз DeepState

Згодом аналітики DeepState зібрали інформацію про дії підрозділів Сил оборони на ділянці фронту Глибоке-Зелене. Там заявили, що командування бригади “ігнорувало проблеми та гралося в паперову армію”. 

Щодо самих бійців бригади, то в DeepState вказали, що були факти відходу певних частин – окремих стрілецьких батальйонів (ОСБ) та резервних рот, які “на папері” були бойовими групами, а насправді були наповнені обмежено придатними та пенсіонерами. Водночас основні сили 125-ї бригади продовжували чинити спротив. Вони дочекалися підходу резервних підрозділів, не давши обвалити фронт.

Аналітики повідомили, що ділянка фронту Глибоке-Зелене “була вкрай спокійною” до початку цього року. Але в січні росіяни почали активні обстріли українських позицій, які 125-а бригада займала вже близько пів року.

Щодо інженерно-фортифікаційних споруд, бійці розповіли, що на нулі мінування було ускладнене, тому що ворог моніторив кордон.

“Зі слів бійців… Частина окопів позасипалася і не була обшита деревом. Так, є чимало бетонних ДОТів, але вони не засипані і не закриті. Бетонних бліндажів в тих же Лук’янцях не було жодного. Жодного повністю зашитого деревом окопу також не було. Хоча бійці провели своїми силами дооблаштування, почавши обшивати деревом”, – повідомили у DeepState.

Кримінальна справа проти 28 командирів ЗСУ

Після прориву окупаційних військ на Харківщині Державне бюро розслідувань порушило кримінальну справу проти 28 командирів ЗСУ.

За версією слідства, командування 125-ї бригади не організувало належним чином оборону, “що призвело до втрати позицій, військової техніки та особового складу підрозділу” на Харківщині. У справах фігурують прізвища командувача оперативно-тактичного угруповання, командира бригади, командирів батальйонів та рот.

За даними досудового розслідування, 10 травня 2024 року у зоні відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Харків, оперативно-стратегічного угруповання військ “Хортиця”, Сухопутних військ ЗСУ в районі населених пунктів Стрілеча, Красне, Борисівка, Пильне Харківського району та Гатище Чугуївського району Харківської області, а також інших населених пунктів Харківщини (вздовж лінії держкордону України з РФ) під час штурмових дій противника мали місце факти залишення бойових позицій підрозділами ЗСУ. 

Йдеться про підрозділи чисельністю до однієї роти, які входили до складу першого ешелону оборони. Внаслідок цієї “позаштатної ситуації” наступ росіян довелося відбивати силами другого ешелону оборони.

За версією слідства, командування 125-ї бригади та підпорядковані їй підрозділи, зокрема 415-го окремого стрілецького батальйону, 23-ї механізованої бригади, 172-го окремого стрілецького не організували належним чином оборону позицій на кордоні Харківської області та Росії, що призвело до втрати вказаних позицій, військової техніки та особового складу підрозділу. 

Наразі у рамках розслідування призначено військову експертизу. Саме ж кримінальне провадження відкрито 11 травня 2024 року за фактами недбалого ставлення до військової служби (ч. 4 ст. 425 Кримінального кодексу) і самовільного залишення поля бою (ст. 429 Кримінального кодексу). Максимальне покарання за цими статтями – 10 років позбавлення волі.

Чому ворог зміг швидко просунутися на Харківщині

Видання Der Spiegel написало, що вирішальними факторами, які призвели до успіху російських військ, стали брак зброї, відсутність ліній оборони та нестача живої сили в українському війську.

Щодо оборонних укріплень, то Der Spiegel вказало, що вздовж усього фронту протяжністю 2000 км мали бути побудовані три лінії оборони. 

Як пояснив виданню неназваний військовий посадовець, перша лінія оборони розташована на відстані від 1,5 до 5 або 6 км від кордону, тож про бетонування не може йтися. Також не вистачає мін для охорони кордонів. Однак у деяких випадках на кордоні не вистачає навіть найпростіших установок, писало Spiegel.

Джерело