Україна збирається будувати трубопровід для водню Україна – ЄС

Кабінет Міністрів України має до 31 серпня опрацювати питання створення нового водневого продуктопроводу Україна – ЄС і залучення інвестицій для реалізації цього проєкту.
Таке доручення містить рішення Ради національної безпеки і оборони України (РНБО) від 30 липня цього року, яке набуло чинності указом президента №452 від 28 серпня та опубліковано на сайті глави держави.

Окрім того, уряд до 31 грудня має ухвалити водневу стратегію України та затвердити план заходів для її виконання, який передбачатиме внесення відповідних змін до законодавства.

Згідно з указом, у питаннях кліматичної політики Кабміну необхідно до 31 жовтня розробити та затвердити порядок і джерела фінансування природоохоронних заходів, які містить Національний план скорочення викидів (НПСВ).

Також уряду до 31 серпня необхідно внести зміни в НПСВ щодо перегляду строків реалізації природоохоронних заходів.

У документі також наголошують на необхідності розроблення та затвердження до 31 жовтня переліку заходів для забезпечення модернізації української енергосистеми з урахуванням зобов’язань України у межах Паризької угоди з клімату та інших міжнародних кліматичних договорів. Зокрема, у контексті заміщення вугільної генерації іншими джерелами енергії, інтеграції в європейські енергетичні ринки та залучення інвестицій у проєкти з модернізації.

Контекст:
Єврокомісія 8 липня 2020 року опублікувала Водневу стратегію для кліматично нейтральної Європи та заснувала Європейський альянс чистого водню (European Clean Hydrogen Alliance), до складу якого увійшли національні енергетичні та транснаціональні компанії, науково-дослідні установи, Європейський інвестиційний банк і провідні енергетичні та промислові компанії Європи. Серед головних завдань альянсу – залучення інвестицій і забезпечення попиту на водень за допомогою проєктів із декарбонізації енергомістких галузей промисловості.

До водневого альянсу ЄС приєдналася низка українських компаній, зокрема НАЕК “Енергоатом” і ТОВ “Оператор ГТС України”.

Завдяки потенціалу у виробництві та транспортуванні водню Україну названо пріоритетним партнером ЄС у реалізації Європейської водневої стратегії та постачання новітнього енергетичного ресурсу на європейський ринок, повідомляв міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

В Україні 1 серпня набув чинності закон №810-IX, він передбачає, зокрема, зниження “зелених” тарифів, обмеження обсягів введення в експлуатацію нових потужностей поновних джерел енергії, запровадження повної відповідальності за “небаланси” для виробників “чистої” електроенергії з 2022 року (50% 2021 року) та інші норми. Зазначені заходи дадуть змогу економити державі 7 млрд грн щорічно, вважають автори документа.

Джерело