Чому кіт буцається до вас головою — розбираємось у дивацтвах муркотунів

У першу чергу, треба пригадати особливості котячої анатомії і фізіології.

За що ми любимо котів? Дивне питання — за м’яку шерсть, за солодкі пісеньки, за тепло і ніжність. А також за маленькі і нескінченно милі дивацтва. Коти прямо-таки прославилися своїми екстравагантними витівками, які вельми складно пояснити з точки зору здорового глузду.

Кіт вилазить до господаря на коліна, лащиться і мурчить. Ідилія, та й годі. Але навіщо вихованець з розмаху стукається і треться головою об свого власника, і так сильно, що удар досить відчутний? Давайте спробуємо розгадати і пояснити цю дивину, інформує Ukr.Media.

Треба відзначити: “буцання” відчувають на собі не лише люди. Коти можуть “буцнути” і одвірок, і крісло, і навіть стіни. Гарний настрій? Так, але не лише.

Що взагалі відбувається з котом?

Все пояснюється просто — потрібно згадати особливості котячої анатомії і фізіології. На щічках у котів знаходяться особливі секреторні залози (їх ще називають пахучими або запаховими). За допомогою секрету, що виділяється, коти позначають територію, залишаючи запахові мітки.

Ми, люди, цих міток не відчуваємо і не розпізнаємо. Власне, мітки для людей і не призначені, скоріше, вони адресовані іншим котам. Розшифровка проста: “Гей, ця людина (або ця кімната, ця річ або цей предмет) вже зайнятий і має свого господаря. Підшукай собі когось (або щось) іншого”.

Іншими словами, не всі коти “позначають” і господарям котяче “буцання” ще треба заслужити. Якщо ви відчули на собі удар котячої мордочки, знайте — вас люблять, цінують і нескінченно поважають.

Вище ми відзначили, що такої честі удостоюються не лише люди. Кіт може буцнути, наприклад, і свого кращого хвостатого друга або подругу. І зовсім не обов’язково, що це неодмінно повинен бути кіт — собаки, наприклад, теж знають, що таке котяче буцання. Знову і знову ми говоримо про небувалий рівень довіри, про любов і дружбу.

До речі, “буцаються” не лише домашні коти, виховані в затишку. Подібна поведінка спостерігається і серед диких котів, так що сміливо робимо висновок, що ми маємо справу з природною моделлю поведінки, пронесеною крізь тисячоліття еволюції. Коти не засвоюють цю модель поведінки, вона дісталася їм у спадок від предків.

Чому ваш кіт ніколи не “буцається”

Не турбуйтеся, виявивши, що все сказане не стосується конкретно вашого улюбленця. Ми часто повторюємо цю фразу: не знайдеш на світі двох однакових котів. І ваш вихованець може вибрати інші засоби вираження любові і прихильності — ті, які вважатиме більш придатними.

Втім, придивіться до вихованця краще. Іноді “буцання” буває відчутним і не болючим. Але буває і по-іншому: кіт леститься і треться об господаря дуже ніжно, ледь помітно.

Розрізняйте моделі поведінки

Ми розібрали “хорошу” модель, яка вказує на щастя і гармонію у вашому домі. Але можна спостерігати й іншу дивину, коли кіт впирається мордочкою в стіну і видає при цьому дивні звуки. В такому разі треба звернутися до ветеринара — це можуть бути ознаки неврологічного розладу. Одночасно тварина може втратити орієнтацію, кружляти, поводитися неприродно і ненормально. Тут необхідне втручання фахівця — швидше за все, вихованець має проблеми з мозком і центральною нервовою системою.