“Це не наша в…..на”: підсумки ювілейного саміту НАТО – Захід продовжує політику умиротворення Путіна
75-й Вашингтонський саміт НАТО мав стати тріумфом Адміністрації Байдена перед виборами в листопаді. Натомість він обернувся вироком для Джо Байдена, Демократичної партії і США на міжнародній арені.
Для українців 75-й Вашингтонський саміт НАТО став черговим розчаруванням. Так, у підсумковій декларації союзники зобов’язалися “підтримувати Україну на незворотньому шляху до повної євроатлантичної інтеграції, включаючи членство в НАТО”. Нам пообіцяли більше зброї та ППО. Але через страх спровокувати Росію, в Альянсі не кажуть, коли та за яких умов нас можуть прийняти до НАТО. Ніхто не хоче воювати за Україну в майбутньому, як би не закінчилася війна, з огляду на російський ядерний арсенал. Через страх перед Москвою, союзники, на чолі зі США, не знімають обмеження на удари своєю зброєю вглиб території Росії.
Проте для США результат ювілейного саміту НАТО зовсім інший. На перших шпальтах топових американських видань – сум’яття в лавах демократів та їхніх спонсорів щодо спроможності Джо Байдена балотуватися через його постійні обмовки, вік і бажання демократичного виборця бачити на чолі партії нових людей. Найбільш гучним та обговорюваним став заклик Джорджа Клуні, відомого американського актора й одного з організаторів збору коштів для Демократичної партії, до Джо Байдена зійти з перегонів. Навіть Барак Обама та колишня спікерка Палати представників Ненсі Пелосі висловили невпевненість щодо спроможності Байдена перемогти Трампа.Play Video
У підсумку, свій внутрішній хаос Адміністрація Байдена перенесла на міжнародну арену. Ювілейний Вашингтонський саміт НАТО обернувся для Білого дому провалом. Як і для Альянсу в цілому, який став заручником передвиборчих розбірок у США. Що на цьому саміті отримала та не отримала Україна? Та як союзники з жахом чекають президентства Трампа, читайте в матеріалі ТСН.ua.
Підсумкова пресконференція: ще більше хаосу
Ювілейний Вашингтонський саміт НАТО став екзаменом для Джо Байдена, який він провалив. І почався цей іспит далеко не першого дня зустрічі союзників в Аудиторії Ендрю Меллона, де у 1949 році й було підписано Вашингтонський договір, а з закритих дебатів конгресменів і сенаторів Демократичної партії на Капітолійському пагорбі у вівторок, 9 липня. На порядку денному було лише одне питання – чи зможе Джо Байден представляти демократів на президентських виборах. І, якщо ще до початку саміту однозначної думки не було, то вже після його закінчення все більше демократів висловили сумніви, що вони зможуть перемогти Трампа.
На підсумковій пресконференції, фактично закриваючи ювілейний саміт НАТО, Джо Байден помилково назвав віцепрезидентку Камалу Гарріс Трампом, а Володимира Зеленського – Путіним. В інший час і за інших обставин це можна було б назвати обмовкою. Але не після перших телевізійних дебатів Дональда Трампа і Джо Байдена 27 червня на CNN, які для чинного президента обернулися повним провалом, а американські ЗМІ перетворилися на збірку висновків лікарів щодо стану здоров’я Байдена та його спроможності управляти країною ще чотири роки – до січня 2029 року.
“Критична пресконференція президента Байдена не завершила його передвиборчу кампанію в четвер ввечері. Але вона показала, чому йому буде важко її врятувати. Реальність у тому, що кожен невдалий крок, який він робить, щоб впоратися зі своєю найбільшою проблемою — віком і погіршенням стану — ще більше це підкреслює. І його непокора свідчить, що, можливо, він один з останніх людей, хто це усвідомив”, – пише CNN.
Дійсно, під час цієї ж сумнозвісної пресконференції на саміті НАТО, після всіх кричущих обмовок, які завірусилися в соцмережах, Джо Байден заявив, що не бачить причин відмовлятися від участі в перегонах і вважає себе гідним для Дональда Трампа суперником. “Якщо я почну гальмувати й не зможу виконувати роботу – тоді це сигнал, що я не повинен її робити. Але зараз ознак цього немає, жодних. Зараз я збираюся просто продовжувати. Я вважаю, що я найкраще підготовлений для перемоги”, – заявив президент Байден.
Але час грає проти нього. За місяць до з’їзду Демократичної партії хороших варіантів у Джо Байдена майже не залишилося. Здається, що вся американська преса об’єдналася проти нього, поки Байден і його найближче оточення не бажають бачити очевидного факту – на чолі Демократичної партії демократичний виборець хоче бачити нові обличчя. Перший сенатор-демократ від штату Вермонт Пітер Вельч, приєднавшись до 17 конгресменів-демократів із Палати представників, публічно закликав Джо Байдена не йти на президентські вибори. За інформацією CNN, серйозну стурбованість вже висловили Барак Обама й Ненсі Пелосі. Колишня спікерка Палати представників пішла ще далі, додавши, що саміт НАТО має стати початком новим роздумам про доцільність для президента Байдена балотуватися на другий термін.
Ситуація з блокуванням Трампом і республіканцями в Конгресі протягом майже семи місяців подальшої військової і фінансової допомоги Україні наочно показали, що свідоме непомічання проблем і сидіння склавши руки – фірмовий стиль Адміністрації Байдена. Проте, якщо для Америки війна Росії проти України – це десь далеко, то сьогоднішня передвиборча політична криза грає проти Байдена та його найближчого оточення. Й свідоме затягування вирішення цієї проблеми може коштувати демократам не лише президентського крісла в Білому домі, а й більшості в Сенаті, бо в листопаді американці обиратимуть також третину Сенату й всю Палату представників.
Як не спровокувати Путіна: слабкість Заходу
Відвертим небажанням бачити очевидні речі Адміністрація Байдена припустилася ще більшої помилки – перенесла свій внутрішній політичний хаос на міжнародну арену. На ювілейному Вашингтонському саміті НАТО США були не лідером демократичного світу перед обличчям загроз з боку Росії, Китаю, Ірану та Північної Кореї, а радше аутсайдером, який не має відповідей, як вирішити глобальні кризи та припинити війни.
“Заявлені амбіції і політика примусу КНР продовжують кидати виклик нашим інтересам, безпеці та цінностям. Поглиблення стратегічного партнерства між Росією та КНР, їхні взаємні спроби підірвати та змінити заснований на правилах міжнародний порядок викликають глибоке занепокоєння”, – зазначено у підсумковому комюніке Вашингтонського саміту.
Так, це вперше Альянс використовує в своїй офіційній мові такі фрази щодо Китаю. Можна навіть сказати, що це зміна політики НАТО щодо Пекіну. Проте “глибоке занепокоєння” залишається основним дороговказом Заходу. Ба більше, на цьому ювілейному саміті союзники так хотіли відгородитися від війни Росії проти України, що навіть заявляли про можливість “згоди на окупацію Росією українських територій”.
“Очевидно, ми не можемо прийняти, що території, які зараз окуповані Росією, будуть визнані російськими, тому що це означатиме, що ми будемо йти проти принципів, на яких побудовані наші суспільства. Але ми б, напевно, реально погодилися з тим, що буде частина української території, яка буде тимчасово окупована. Така ситуація не має заважати продовжувати інтеграцію України до НАТО чи ЄС, і відновленню повного суверенітету України в осяжному майбутньому”, – сказав президент Чехії Петр Павел, виступаючи на NATO Public Forum, що проходив на полях саміту НАТО у Вашингтоні.
Ця заява є справжнім відображенням підтримки України у війні з Росією:
- з одного боку, Сили оборони України не отримують достатньо західної зброї для виходу на переговори з Росією з позиції сили, не кажучи вже про повну перемогу;
- з іншого боку, на Заході помилково вважають, що жодна зі сторін конфлікту не здатна на суттєвий прорив на фронті, тому треба якось прийти до процесу переговорів з Росією, на кшталт того, який відбувався після 2014 року.
Хоча генсек НАТО Єнс Столтенберг, який залишає свою посаду, виступаючи на NATO Public Forum, був більш відвертим. За його словами, коли в Україні припиняться бойові дії, Альянс має переконатися, що це дійсно кінець. При цьому, Столтенберг не сказав, як саме і де саме мають закінчитися ці бойові дії, фактично припустивши те, про що публічно сказав Петр Павел.
“Ми бачили, як Росія спочатку анексувала Крим. Ми сказали, що це неприйнятно. Потім вони зайшли на Донбас. Ми сказали, що це неприпустимо. Потім був Мінськ-1. Росія просунулася далі на схід. Потім Мінськ-2. І росіяни чекали 7 років до повномасштабного вторгнення у 2022 році. Тож, ми побачили схему, як вони забирали шматочки України. Якщо зараз буде нове припинення вогню, нова угода, ми маємо бути на 100% впевнені, що на цьому все закінчиться, незалежно від того, де буде ця лінія фронту”, – сказав Єнс Столтенберг.
Брак лідерства в НАТО через бездіяльність Адміністрації Байдена й політичний хаос у США лише поглиблює впевненість Європи, що війну треба “заморожувати” й виходити на переговори з Росією, поки до влади в Америці не прийшов Дональд Трамп і не стало ще гірше. Підтвердженням цьому є вояжі проросійського прем’єра Угорщини Віктора Орбана, який вперше від початку повномасштабного вторгнення приїхав до Києва, потім поїхав до Москви та Пекіна, а в США, беручи участь у ювілейному саміті НАТО, зустрівся з Дональдом Трампом.
“Для мене було честю відвідати президента Трампа. Ми обговорювали шляхи до миру. Хороша новина дня – він її вирішить”, – заявив Орбан після зустрічі з Трампом у Флориді. При цьому Євросоюзу, де після виборів до Європарламенту на початку червня панує міжвладдя (новий склад Єврокомісії затвердять лише восени), бракує політичної волі поставити Орбана, який використовує головування Угорщини в ЄС для просування інтересів Путіна, на місце. Лише юридична служба ЄС повідомила державам-членам, що переговори, які Орбан мав у Москві з Путіним, порушили договори в межах ЄС. Проте ніхто в блоці навіть не заявив про можливість початку процедури позбавлення Угорщини головування, яке шкодить репутації вже самого ЄС.
Брак політичної волі також яскраво проявився ще у двох ключових для України моментах.
По-перше, Польща не збиватиме російські ракети, що летять через Україну в її напрямку, без відповідного рішення НАТО. А в Альянсі немає політичної волі на його ухвалення.
По-друге, США не збираються знімати обмеження на удари американською зброєю вглиб території Росії, наприклад по російським аеродромам. Теж саме стосується й винищувачів F-16, які, як засвідчив саміт НАТО у Вашингтоні, Україна отримає вже цього літа. Але навряд чи ми зможемо бити з них наприклад по російським літакам.
Тож, на головне питання 75-й ювілейний Вашингтонський саміт НАТО так і не відповів: чи хочуть на Заході перемоги України? Київ розуміє, що поки не закінчиться війна, в Альянс нас не візьмуть. Проте, де та як вона має закінчитися, й на яких умовах, щоб членство України в НАТО стало можливим, союзники не кажуть. Очевидно, що без дієвих гарантій безпеки, включаючи ядерну парасольку, після зупинки бойових дій буде дуже складно гарантувати, що Росія знову не нападе за кілька років. Але, ні воювати за Україну, задіявши статтю 5 про колективну оборону, ні надати нам дієві гарантії безпеки, не дивлячись на підписаний у Вашингтоні “Український компакт” (багатосторонній документ, що містить зобов’язання 23 країн, з якими Україна вже уклала двосторонні безпекові угоди, нас підтримувати – ред.), Захід не хоче.