Рада заборонила мобілізацію українців до 25 років: що кажуть військові (відео)
Всі деталі – в ексклюзиві TSN.UA.
Верховна Рада 9 жовтня остаточно заборонила мобілізацію українців до 25 років. Однак військові – іншої думки. Ба більше, дехто каже, що мобілізаційний вік в Україні має бути від 18 років. Ще одне мобілізаційне нововведення влади стосується призовників. У 17 років вони повинні стати на облік через “Резерв+” або шляхом явки до ТЦК, інакше доведеться платити штраф.
Всі деталі – в ексклюзиві TSN.UA.
Заборонили мобілізацію українців до 25 років
Верховна Рада схвалила законопроєкт про звільнення від мобілізації чоловіків віком до 25 років, які до змін у мобілізаційному законодавстві мали статус “обмежено придатних”. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк. Обговорення цієї ініціативи тривало майже п’ять місяців.
Нагадаємо, 3 вересня Верховна Рада в першому читанні підтримала законопроєкт, який забороняє мобілізацію обмежено придатних українців віком від 18 до 25 років. Раніше їх могли призивати на військову службу.
Зазначимо, що в Україні не мобілізують чоловіків молодше 25 років, які не мають військового досвіду і мають статус “призовників”. Проте з “обмежено придатними”, які молодші за 25 років, вийшла колізія. Чоловіки до 25 років, які не служили в армії та не мають військового досвіду, вважаються призовниками, а не військовозобов’язаними. Оскільки під час воєнного стану набору на строкову службу не було, їх не мобілізували. В іншому разі чоловіки до 25 років, які проходили строкову службу, або мали військову кафедру, або перебувають на військовому обліку як військовозобов’язані, а не призовники, також підлягали мобілізації.
Також статус військовозобов’язаного мають особи, які приписувалися до призовних дільниць за старим законодавством, і їм встановили статус непридатних до військової служби в мирний час або обмежено придатних у воєнний час. Отже, щодо них не діє норма про “мобілізацію від 25 років”. Як приклад, можна навести недавній інцидент на Закарпатті. В Ужгороді мобілізували 22-річного хлопця, хоча чоловіки до 25 років не підлягають мобілізації. У ТЦК зі свого боку пояснили, що оскільки хлопець перебуває на обліку не як призовник, а як військовозобов’язаний, то він підлягав мобілізації.
Примітно, що законопроєкт також передбачав демобілізацію вже призваних, але до другого читання його змінили. Однак у владі обіцяють розробити окремий документ, каже нардеп Олексій Гончаренко. Проте коли буде такий законопроєкт про мобілізацію – наразі невідомо.
“Депутати обіцяють розробити окремий закон, щоб був окремий механізм і терміни, бо може “постраждати боєздатність армії”, – каже Гончаренко.
Служити мають усі
Гучну думку щодо мобілізації висловив командир батальйону ударних БпЛА “Ахіллес” 92-ї окремої штурмової бригади імені кошового отамана Івана Сірка Юрій Федоренко. Він вважає, що всі повнолітні українці мають стати військовозобов’язаними. Він розповів, що в одному з інтерв’ю він висловився про це та отримав багато хейту, але свою думку не змінив.
“Чому я кажу про те, що всі мають бути військовозобов’язаними? Тому що це найменше, що може дати держава, підготовити свою націю, підготовити своє населення до можливої фізичної і силової протидії проти них. Якщо б ми це рішення ухвалили 2014 року, закон про територіальну оборону, якщо б ми ухвалили рішення, що всі мають бути військовозобов’язаними, і підготували людей, щоб усі пройшли загальновійськовий вишкіл, отримали спеціалізовану підготовку, то під час повномасштабної війни, можливо, ворог би й не пішов на таке, на повну війну, на повномасштабну. А якщо пішов би, то втрати на початку війни у нас були б набагато менші за більшого результату зупинення ворога на полі бою”, – каже комбат.
На його думку, і чоловіки, і жінки від 18 років мають стати військовозобов’язаними. Що стосується участі безпосередньо у бойових діях, то від 23 років.
Своєю чергою секретар Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко вважає, що мобілізаційний вік в Україні має бути від 20 років. За його словами, щодо цього питання ведуться дискусії.
Костенко розповів, що американських конгресменів дивує те, що в Україні чоловіки до 25 років не підлягають призову. Костенко зазначив, що у світі це звична практика – мобілізація від 18 чи 20 років.
Методами, які допоможуть подолати спад мобілізації, на його думку, є підвищення мотивації різних категорій населення для служби на контракті, а також зниження призовного віку. Якщо ж мобілізацію в Україні надалі будуть “спускати на гальмах”, то скоро вона “піде в мінус”.
Міноборони про мобілізацію
Примітно, що в Міноборони вважають, що пряма мобілізація, коли військовозобов’язаний іде на фронт добровольцем, не замінить мобілізації з працівниками ТЦК. Таку думку висловив уповноважений Міністерства оборони з питань рекрутингу Олексій Бежевець.
“Вони можуть бути реформовані, реформатовані, що завгодно. Але ці функції однаково хтось має виконувати. Мобілізація – там, де є елементи примусу адміністративного і кримінальної відповідальності. Це для тих, хто не усвідомив свій громадянський обовʼязок, і незважаючи на те, що повинен служити, не має відстрочки, бронювання і все інше, проте ухиляється”, – каже він.
Призов без ТЦК
Нагадаю, що Кабінет міністрів України вніс зміни до Порядку призову громадян на військову службу під час мобілізації. Про це повідомив депутат Олексій Гончаренко. Отже, командир військової частини зможе самостійно надавати направлення для проходження ВЛК, щоб визначити їхній ступінь придатності до військової служби. Також надається право командирам військових частин здійснювати їх комплектування за рахунок добровольців, які виявляють бажання проходити службу за призовом.
Постановка на облік через “Резерв+”
Ще одне нововведення стосується призовників, яким виповнилося 17 років. Вони мають стати на облік через “Резерв+” або шляхом явки до ТЦК, інакше доведеться платити штраф. Міністерство оборони пропонує виключити з законодавства комісії з питань взяття на військовий облік призовників. Відповідний законопроєкт уряду №12076 зареєстровано у Верховній Раді. Також пропонується виключити норми про те, що органи місцевого самоврядування, бізнес і заклади освіти щороку зобов’язані подавати до відповідних районних (міських) ТЦК списки громадян України, які підлягають взяттю на військовий облік призовників. Натомість подання відомостей про себе покладається на призовника. Йому надається можливість стати на облік дистанційно через “Резерв+”. В іншому разі він повинен буде з’явитися до ТЦК і сплатити штраф від 17 тисяч до 25,5 тисячі гривень. Однак є низка поважних причини, які можуть врятувати вас від штрафу.
Цифровізація мобілізаційних процесів
Нагадаємо, раніше заступниця міністра оборони з питань цифровізації Катерина Черногоренко заявила, що персональні дані чоловіків будуть автоматично вносити до реєстру “Оберіг”.
Зазначимо, що в законопроєкті №12076 пропонується встановити, що щороку від 1 січня до 31 липня громадяни України чоловічої статі, яким у рік взяття на військовий облік виповнюється 17 років, беруться на облік призовників з внесенням відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних і резервістів. Громадяни, які не стали на військовий облік призовників у вищевказаний період, беруться на військовий облік призовників тільки після особистого прибуття до районного (міського) ТЦК з одночасним притягненням до відповідальності згідно з законом за умови досягнення ними 18-річного віку, тобто повинні будуть сплатити штраф.
Також хлопців від 16 до 25 років, які оформлюватимуть паспорт, автоматично внесуть до реєстру “Оберіг” без проходження ВЛК. Це стосуватиметься і тих хлопців, які проживають за кордоном. Актуальність військових електронних документів для чоловіків 18-60 років, що перебувають за кордоном, перевірятиметься через взаємодію з ДМС. Тобто дані з демографічного реєстру потраплять до реєстру “Оберіг” автоматично, і для цього не потрібно буде, щоб ТЦК вносило їх “вручну”.