“Ви дістали з таким бронюванням”. Як мобілізація змінила ринок праці України
На початку повномасштабної війни ринок праці в Україні практично завмер. У березні 2022 року, як свідчили опитування, половина працевлаштованих українців втратила роботу через зниження діяльності підприємств або їх руйнування. Попит на робочу силу впав до мінімуму, а доступні вакансії були переважно сконцентровані в двох ключових містах – у Києві та Львові.
До середини 2022 року кількість претендентів на одну вакансію збільшилася вп’ятеро – до 12 людей на робоче місце. Ринок праці тоді повністю належав працедавцю, що дозволяло збільшувати кількість вимог і зменшувати зарплату.
Нині ж через масовий відтік працездатних українців за кордон, а також мобілізацію вітчизняний ринок праці опинився в кризі іншого штибу – він опустився на дно дефіциту кадрів.
Ситуація, що склалася – унікальна, кажуть експерти, адже доволі високий рівень безробіття поєднався з нестачею людей. Хоча саме брак персоналу призводить до скорочення безробіття.
“Швидке зростання попиту на працівників в умовах обмеженої пропозиції призвело й до скорочення рівня безробіття. Ця стійка тенденція, яку з другого півріччя минулого року відображають опитування, стала причиною уточнення оцінок НБУ рівня безробіття в минулому році (до 18,2%), а також поліпшення прогнозу. Так, рівень безробіття зменшиться до 14,2% у 2024 році та 10-12% у 2025-2026 роках. Однак рівень безробіття й надалі перевищуватиме показники до повномасштабного вторгнення”, – ідеться в квітневому Інфляційному звіті Нацбанку.
Як свідчать дані майданчиків для пошуку роботи, співвідношення кількості вакансій і резюме скоротилося практично один до одного. Показник конкуренції на ринку праці впав до найнижчої позначки від початку повномасштабного вторгнення. А отже, декотрі працедавці просто не зможуть знайти співробітника на вакантну посаду. Сьогодні практично в усіх галузях, окрім IT, відчувається гостра нестача працівників.
Окрім того, один із викликів, що вимальовується на обрії, – посилення невідповідності потреб працедавців і навичок працівників. Яскравий приклад – “Київський метрополітен”.
“Наразі у нас виник гострий дефіцит робітників. Причиною збільшення кількості вакансій є частково вимушена міграція, специфіка професій і мобілізаційна робота. Зокрема, близько 7% метрополітенівців нині перебувають у лавах ЗСУ, і їхня кількість постійно збільшується”, – розповіли в столичній підземці.
Стратегічне підприємство постійно проводить посилену кадрову роботу із залучення фахівців – співпрацює із закладами профільної освіти та міським центром зайнятості.
“Водночас метрополітен є вузькопрофільним підприємством, і підготовка й адаптація деяких професій потребує довготривалого спеціального навчання. Так, машиніст електропоїзда, до моменту його самостійної роботи на лінії, навчається понад 12 місяців”, – наголошують в “Київському метрополітені”.
Скриншот із соцмереж
Жінок на таку роботу не беруть, скаржаться дописувачки в соціальних мережах. Утім, в об’явах про це не попереджають, щоб не виникало запитань щодо законодавства про гендерну рівність.
Скриншот обговорення з офіційної сторінки КП “Київський метрополітен у Facebook
“У мене скоро зупиниться громадський транспорт і нікому буде працювати на водоканалах та в теплоенерго. Ви ЗА@БАЛИ з таким бронюванням. А ініціативні товариші з ТЦК теж повинні думати не дупою, а головою. Працівники критичної інфраструктури – це не клітинки у спущених зверху планах, а ті, хто дає можливість жити в тилу нормальним життям. Зокрема сімʼям тих, хто воює”, – у такий доволі агресивний спосіб міський голова Дніпра Борис Філатов прокоментував нещодавній скандал з бронюванням співробітників онлайн-казино та компаній з доставки.
Нагадаємо, народний депутат Олексій Федієнко (“Слуга народу”) оприлюднив наказ Міністерства економіки від 8 квітня, відповідно до якого бронювання від мобілізації на пів року отримали військовозобов’язані співробітники компаній:
Після розголосу та суспільного обурення Мінекономіки скасувало цей свій наказ. А очільниця відомства Юлія Свириденко пообіцяла “розбиратися у ситуації й аналізувати рішення щодо кожної компанії окремо”.
Заманюють на роботу бронюванням
Після перших, найнапруженіших місяців повномасштабної війни стало очевидним, що воювати всі не можуть. Адже, як наголошують експерти, без міцного тилу фронт не втримати.
Армію Україна утримує власним коштом, гроші міжнародних партнерів заборонено для цього використовувати. Сектор безпеки й оборони – основна стаття видатків державного бюджету. Цьогоріч у нього заклали 1,69 трлн грн – практично всі передбачені доходи (1,76 трлн грн).
І хоч армія потребує людей, для нормального функціонування підприємств, а відтак забезпечення економіки був розроблений механізм бронювання працівників. Проте система не викликає довіри в суспільстві, зокрема через скандали, як це було з бронюванням працівників онлайн-казино та служб доставки, або нерозуміння критеріїв, як це сталося з цирками.
Відповідно до постанови уряду бронювати можна працівників критично важливих для функціонування економіки підприємств. Бронюванню підлягають 50% військовозобов’язаних працівників таких компаній. До переліку критично важливих належать підприємства, які відповідають хоча б трьом із семи критеріїв:
Наявність бронювання на підприємстві стало додатковою перевагою під час працевлаштуванні на рівні з медичною страховкою або харчуванням. Так, на сайті з пошуку роботи work.ua з’явився відповідний розділ.
“Ми зробили доступною опцію вказувати у вакансії, що компанія бронює працівників на конкретній посаді. Це допоможе роботодавцям знаходили потрібних людей в команди, їхнім підприємствам працювати й підтримувати економіку країни, а шукачам – відразу бачити такі пропозиції”, – пояснили у work.ua.
Великі компанії зосередилися не стільки на пошуку нових кандидатів, як на збережені наявних кадрів. Для цього підвищують зарплату й пропонують інші нематеріальні бонуси.
Тим часом у Верховній Раді пропонують різні варіанти так званого “економічного бронювання”. Але окрім того, що самі нардепи ставляться до цього скептично, так і в Офісі президента, як стверджує РБК-Україна з посиланням на власні джерела, від ідеї відмовилися.
“Відмовитись було вирішено через те, що Генштаб побоюється, що “економічне бронювання” не розв’яже проблему з нестачею кадрів, буде сприйнято як офіційний відкуп від мобілізації і лише спричинить негативну реакцію в армії”, – пояснив співрозмовник видання.
Він додав, що $5 млрд (200 млрд грн), які через це не потраплять до бюджету, частково можуть покрити підвищенням податків.
Не хочуть працювати по-білому
За даними Європейської бізнес асоціації, наразі близько 2,7 млн чоловіків мобілізаційного віку (25-60 років) офіційно працевлаштовані, ще 600 тис. – активні ФОПи. Водночас близько 1 млн чоловіків, імовірно, перебувають у тіньовому секторі, оскільки інформація про їхнє працевлаштування у держави відсутня.
Якщо ще минулоріч працедавці не хотіли брати на роботу військовозобов’язаних чоловіків, то нині самі чоловіки не хочуть офіційно працевлаштовуватися.
“По одній простій причині. Вони знають, що офіційне працевлаштування військовозобов’язаних – це зразу облік. І це перша причина переходу економіки в тінь. Приблизно 1,5 млн людей за останні півтора року просто звільнилися з офіційного ринку праці”, – каже президент Конфедерації роботодавців України Олексій Мірошниченко.
І хоча офіційно працевлаштовуватися без військового квитка в Україні не можна з 1994 року, мало хто на підприємствах, особливо приватних, переймався військовим обліком. Більш-менш займатися цим питанням почали з початком російсько-української війни в 2014 році, навіть організовували перевірки. Однак питання руба постало з посиленням мобілізаційного законодавства.
Відповідальні роботодавці зараз уже починають ставити працівникам ультиматум, незважаючи на дефіцит кадрів: або актуальні військово-облікові документи, або звільнення. А все через штрафи, які за порушення законодавства про мобілізацію для посадових і юридичних осіб коливаються від 34 тис. грн до 51 тис. грн.
Така політика переважно стосується чоловіків, хоча стикаються з цим і військовозобов’язані жінки. Як відомо, на військовий облік повинні стати жінки, що мають або здобувають медичну чи фармацевтичну спеціальність.
“Людина просто не піде на роботу, якщо є ризик, що їй там дадуть повістку. Виходить, що працівник, який працевлаштований легально і з його зарплати сплачують усі податки, опинився в гірших умовах, ніж той, хто працює нелегально чи не працює взагалі”, – наголосив у коментарі Еспресо керівник Асоціації роботодавців Львівщини Зеновій Бермес.
Неохоче йдуть на офіційну роботу навіть з наявністю броні, кажуть експерти. Це довготривалий процес і чоловіки бояться, що їх мобілізують раніше, ніж прийде бронь.
Ринок переорієнтовується на пенсіонерів
Якщо до повномасштабної війни ейджизм був звичним явищем на ринку праці: роботодавці відмовлялися працевлаштовувати людей пенсійного або передпенсійного віку. То тепер літні українці – дедалі цінніший актив.
“Підприємства намагаються залучати на роботу пенсіонерів та інвалідів. Урядом України визнається, що на шляху економічного відновлення постає брак кадрів. У Міністерстві економіки наголошують, що протягом наступних 10 років Україні доведеться додатково залучити 4,5 млн співробітників на ринок праці, потреби в робочій силі лише зростатимуть, щоб відповідати вимогам економічного відновлення”, – стверджують у Центрі Разумкова.
Що й логічно, адже верхня вікова межа мобілізації – 60 років. Уже не дивує, що до роботи починають повертатися ті, хто до повномасштабної війни насолоджувався пенсією. А працівники 60-65 років продовжують залишатися на ринку праці. Хоча ще одним фактором може бути посилення вимог до кількості необхідного страхового стажу для виходу на пенсію.
“У квітні пропозицій роботи для людей з інвалідністю побільшало на 12%, для пенсіонерів – на 16%”, – ідеться в аналітиці work.ua.
Очікується, що такий тренд буде зберігатися, адже дефіцит кадрів наклався на старіння населення – сьогодні в Україні пенсіонерів більше, ніж платників податків. Так, за словами міністерки соціальної політики Оксани Жолнович, єдиний соціальний внесок наразі платять 10 млн громадян, а тих, хто отримує пенсію – 11 млн.