Унікальний обряд села Чортовець на Прикарпатті: що він означає та чому його виконують лише чоловіки
Сербен хочуть визнати нематеріальною спадщиною України.
Сербен – унікальний чоловічий обрядовий танець. Його водять на великодні свята жителі Чортівця на Прикарпатті. Дійство унікальне, кажуть дослідники, бо за його простими кроками криється глибокий символізм.
Про це йдеться у сюжеті кореспондентки ТСН Алли Пасс.
Жителі села Чортовець на Великодні свята збираються на церковному подвір’ї. Головні дійові особи тут – чоловіки. Помолившись, вони стають пліч-о-пліч, беруться за руки. І крок за кроком починають ритмічний рух довкола церкви. Це і є сербен.
Першими у хороводі – шановані газди, наприкінці стоять дітлахи. Не стати до сербену, кажуть чортівчани, все одно що зганьбитися. До танцкласу ніхто з роду тут не ходить – ноги наче самі знають що робити.
“Мені 12 років. Я танцюю 6 років сербена”, – каже місцевий хлопець.
Сербен від Великодня до Провідної неділі у Чортівці виконують з діда-прадіда. Хто, коли і чому вперше його станцював – достеменно невідомо. У дослідників – лише версії. Більшість схиляється до мілітарного походження танку.
“На цьому місці було замчище. Тут є багато підземних ходів. Колись татари нападали на нас і люди ховались. Чоловіки вийшли взяли топірці і цих татарів порубали. І начали співати”, – розповідає легенду місцевий житель.
“Чоловічий, оборонний танець, тут мова йде, що чоловіки стають пліч-о-пліч. Демонструють оборону. Це є танець подяки за порятунок“, – пояснює краєзнавиця Любов Соловка.
Дослідники у сербені також бачать і тему родючості, і землі, і роду.
Покружлявши довкола однієї церкви, учасники сербена рухаються селом до іншої. Там танок повторюється. І так триває кілька годин. Поки танцюють, чоловіки співають. І знов-таки: теми пісень ще ті, прадавні – про життя, роботу в полі, як мати пироги варила і звісно про сам сербен.
“Подяка військовим у піснях – це вже данина нашому часу. Чи був поширеним у давнину сербен, і де саме, науковці достеменно сказати не беруться. Але донині цей військовий танок-оберіг зберігся лише у Чортівці. Пережив навіть сувору заборону за радянських часів – його селяни попри усе водили з року в рік. І нині зібрали пакет документів, аби сербен визнали спочатку нематеріальною культурною спадщиною України, а згодом і ЮНЕСКО”, – йдеться у сюжеті ТСН.